Турухтани на прольоті
Хоча турухтани (або брижачі) гніздяться переважно північніше України, рідше – на її півночі (Полісся), під час весняних або осінніх прольотів їх можна побачити в різних куточках нашої країни. Зокрема, цей відеосюжет з пролітними турухтанами ми зняли в першій половині квітня 2021 р. на ставі біля м. Городок Львівської області. На жаль, самці турухтанів тут ще не мають своїх відомих різнокольорових «комірчиків», але все рівно помітно відмінності забарвлення цих куликів. Краще уявити їх розміри допоможе пропливаючий поруч звичайний мартин.
Великі білі чаплі (великі чепури)
Один з найбільших і одночасно один з найкрасивіших птахів, яких можна побачити на наших водоймах – велика біла чапля, яку останнім часом також називають великою чепурою – за сніжно-біле оперення. Декілька десятків цих птахів нам вдалося зняти в квітні 2021 р. на ставі біля м. Городок Львівської області. На відео поруч з чаплями можна побачити також інших птахів – звичайних мартинів, лисок, попелюхів, самку крижня і пролітних куликів турухтанів (або брижачів).
Шипуни та лиски
Лебеді-шипуни (Cygnus olor) та лиски (Fulica atra) – звичайні птахи на водоймах заходу України та, зокрема, на Городоцькому ставі у Львівській області. Відео було знято на початку 2021 р., коли став біля Городка лише почав звільнятися від криги, тому птахи змушені були сконцентруватися на відносно невеликій площі відкритої води.
Гоголі
Гоголь (Bucephala clangula) – красива качка з великою головою, яка лише місцями гніздиться на півночі нашої країни та занесена до Червоної книги України. Проте взимку до нас прилітають гоголі з Білорусі та Росії, тому побачити їх стає значно простішим – зрозуміло, лише там, де є незамерзлі водойми. Наприклад, ця зграйка з кількох десятків особин завітала на став у Городку (Львівська обл.) на початку березня 2021 р., коли він тільки почав звільнятися від криги. На жаль, гоголі – птахи обережні, тримаються подалі від берегу та ще й добре пірнають, тому знімати їх на відео досить складно.
Кільчаста (або садова) горлиця
Цього голуба із сірим пір’ям та характерною чорною «підковкою» на шиї складно сплутати з кимось іншим. Зараз його часто можна побачити в наших населених пунктах, особливо в селах або в тих районах міст, де багато особняків і малоквартирних будинків, оточених садами. Важко повірити, але так було не завжди. Починаючи з 1930-х рр., кільчаста горлиця (Streptopelia decaocto), яку останнім часом на теренах України все частіше називають садовою, почала швидко розселятися з Балканського півострова та Передньої Азії, успішно «завойовуючи» різні європейські країни. Зокрема, у Львові її вперше помітили лише в 1949 році. Фрагменти цього відео були відзняті у 2020-2021 рр. у Львові та околицях (Оброшине).
Грак – частковий альбінос
Аби бути частковим альбіносом, зовсім не обов’язково мати багато білого пір’я. Наприклад, як цей грак, знятий нами восени 2019 р. біля податкової у Львові. Маленький білий фрагмент з одного боку тіла дозволив включити його до нашої невеликої «відеоколекції» птахів – часткових альбіносів, де ми вже маємо самця чорного дрозда і самку крижня. На відео грак зайнятий своїми повсякденними справами – вишукує поживу, їсть горіх, намагаючись не віддати його конкурентам (іншому граку та сороці), а також закопує, «садить» у землю, але чомусь не горіх, як часто роблять граки, а каштан.
В’юрки
Зовні дещо подібні до звичайних в наших парках і лісах зябликів, ці пташки прилітають до нас виключно зимувати. Оранжева зверху грудка, яскравіша у самців, світліша у самок і молодих самців, яка переходить у яскраво-біле черевце, дозволяє легко відрізнити їх від поодиноких самців зяблика, які інколи залишаються в нас зимувати, й можуть разом з в’юрками бродити під годівничками, збираючи рештки насіння. Також зграйки цих птахів можна побачити там, де ростуть буки, адже насіння бука, так звані букові горішки – улюблена зимова страва в’юрка (Fringilla montifringilla), якого росіяни називають також «юрком». Відео зняте наприкінці лютого 2021 р. у парку ім. Івана Франка у Львові.
Звичайна вівсянка
Хоча звичайна вівсянка (Emberiza citronella), дійсно, є звичайною пташкою на більшій частині території України, це досить обережний птах, тому роздивитися його зблизька не так вже й легко. А тим більше – зняти на відео. Нам пощастило: глибокий сніг змусив вівсянок перелетіти з полів, де вони шукали свою поживу в першій половині зими, ближче до людських осель. До 5 пташок одночасно навідувалися до нашого подвір’я, аби поласувати вівсяною крупою (на відео їх, максимум, 4). Зйомку зроблено в лютому 2021 р. поблизу Львова (Оброшине).
Чечітки
Наприкінці зими на наше подвір’я несподівано завітали північні гості – самець (з яскраво-рожевою грудкою), молодий самець (зі світло-рожевою грудкою) та дві самки (зі світлими грудками, а одна – з металевим кільцем на лапці) звичайної чечітки (Acanthis flammea). І хоча ці непосидючі створіння виглядали зовсім маленькими, особливо порівняно з «роздутими» зеленяками, вони вправно відбирали в них рештки розкльованого насіння. На жаль, ці спритники нерідко «вискакували» з поля зору камери. Зйомку зроблено в лютому 2021 р. поблизу Львова (Оброшине).
Птахи на годівниці
Зимова годівничка – не лише можливість допомогти птахам пережити зиму. Вона дає чудову нагоду ближче познайомитися як з деякими вітчизняними птахами, які залишаються зимувати на нашій землі, так і з північними гостями, які прилітають до нас зимувати. Як приклад ми зняли на відео 12 видів птахів, які прилітали до нашої годівнички піді Львовом (Оброшине) протягом лише кількох днів у другій половині лютого 2021 р. Шість з них постійно тримаються біля нашої оселі: велика та блакитна синиці, польовий та хатній горобці, кільчаста (або садова) горлиця та всюдисуща сойка. Зяблики – перелітні птахи, але окремі особини (ми особисто бачили лише самців) іноді залишаються зимувати та бродять під годівничками, підбираючи загублені іншими птахами рештки насіння. Зеленяків та вівсянок пригнав до нас з полів, де вони трималися в першій половині зими, глибокий сніг. А трохи пізніше нас відвідали й такі північні види, як звичайна чечітка та в'юрок. Останнім прибув костогриз – птах, якого можна побачити в наших краях протягом цілого року, але до нас цей товстодзьобий красень завітав вперше.
Птахи львівських парків
У парках нашого міста можна побачити різні види птахів. У цьому відео ми зібрали лише деяких з них: чорного і співочого дрозда, дрозда-чикотня, велику і блакитну синицю, повзика, шпака, голуба припутня, сойку, сороку, грака, середнього і зеленого дятла, зяблика.
Чорний дрізд – частковий альбінос
Цього красеня ми несподівано зустріли навесні в одному з парків Львова. Перед вами самець чорного дрозда, але не звичайний, яких багато можна побачити та почути в наших парках. На деяких ділянках тіла його пір’я не має чорного пігменту. Це досить рідкісне явище – частковий альбінізм.
Кропивник біля струмка
Якщо пощастить, навіть у львівських парках можна зустріти маленьку лісову пташку – кропивника, яку також називають волове очко. Це відео знято нами на березі струмка в лісопарку «Погулянка».
Чижики
Наприкінці зими – на початку весни львівські парки заповнюються зграйками чижиків. Інколи їх можна побачити навіть просто на вулиці. В Україні чижі гніздяться лише в Карпатах та Криму, а в холодну пору року кочують по всій країні. От і зі Львова вони полетять назад до рідних Карпат. Отже, треба встигнути помилуватися цими маленькими (значно менші горобця) зеленкуватими пташками. Самець чижа яскравіший, ніж самка, має темну «шапочку» на голові. Відео знято наприкінці лютого 2016 року у Стрийському парку.
Снігурі
Пара снігуриків завітала на наше подвір’я на самому початку березня 2017 року. Самцю, якого легко впізнати за яскравою червоною грудкою, сподобалося об’їдати бруньки, а самочка вирішила поласувати насінням клену, якого ще багато збереглося на гілках з осені. Щоправда, зальотні гості чимось не сподобалися блакитній синиці, яка давно вже оселилася на нашому подвір’ї. Нам вдалося зняти момент несподіваної атаки.
Зелений дятел і мурахи
Улюбленими ласощами зеленого дятла (Picus viridis) є мурахи, заради яких він змушений часто спускатися з дерев на землю. Цей птах полював на мурашок між бруківкою поблизу Стрийського парку у Львові, на вулиці, яка також називається Стрийською. Сюжет відзнятий 22 травня 2016 р.
Парочка веретільниць
Парочку симпатичних безногих ящірок – веретільниць – ми зустріли 4 червня 2015 р. біля лісової стежки поблизу смт Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської області. День був похмурий, а ящірки – зайняті своїми справами, тому не звертали на нас уваги. Набагато більше заважала веретільницям надокучлива муха. На щастя, ми не забули захопити із собою відеокамеру.
Птахи поруч: мала біла чапля
Малих білих чапель (Egretta garzetta) нам вдалося відзняти у травні 2015 р. на річці Уж практично в самому центрі Ужгорода, прогулюючись двома чарівними набережними – Незалежності та Київською. На невеликому відрізку річки від знаменитого пішохідного до автомобільного мосту ми майже завжди мали можливість побачити одного, двох або навіть трьох граційних білих птахів. Чаплі інколи відпочивали на невеликих намивах посеред річки, а частіше бродили по мілководдю в пошуках їжі. В останньому з відзнятих нами фрагментів птах, очевидно, полює вже не на рибок, жабок або інших водних мешканців, а на комах серед прибережної рослинності.
Гребенястий тритон Triturus cristatus
Гребенястий (або гребінчастий) тритон (Triturus cristatus) розповсюджений по лісових та лісостепових ділянках України, зустрічається як в Українських Карпатах, так й на рівнині. У Львові його шлюбну поведінку можна спостерігати щовесни в «каскаді» штучних водойм на Погулянці. Самці помітно менші, ніж самки, у цей час в них відростає високий, зубчастий гребінь, що тягнеться вздовж спини та переривається біля основи хвоста (характерна ознака цього виду; у звичайного тритона Triturus vulgaris гребінь плавно переходить на хвіст). Також з обох боків хвоста з’являється поздовжня блакитно-біла смуга. Самки більші, не мають гребеня на спині. Дуже красиво забарвлено черевце у представників обох статей – оранжеве або жовто-оранжеве з контрастними темними плямами. Щоправда, розгледіти черево у воді важко, хіба що тритон вирішить спливти на поверхню.
Птахи поруч: зяблик
Побачити (а навесні також почути) зяблика (Fringilla coelebs) нескладно. Для цього достатньо піти в ліс або міський парк. Якби не яскраві білі смужки на крилах, самичку зяблика здалека можна було б переплутати з самкою хатнього горобця (Passer domesticus). А от самець зяблика дуже колоритний – з голубувато-сірою головою, червонувато-коричневою грудкою, зеленим надхвістям. Не пташка, а якась крилата райдуга. Зйомки проведено навесні 2014 р. на платановій алеї у Стрийському парку Львова.
Птахи поруч: волове очко (кропивник)
Волове очко, або кропивник (Troglodytes troglodytes) – одна з найменших європейський пташок, вага тіла якої становить лише близько 10-ти грамів. Впізнати її легко по коротенькому, кумедно піднятому догори хвостику. Кропивники полюбляють лісові ділянки з густим підліском, захаращені хмизом та буреломом, зарослі кропивою, нерідко заболочені. Подобаються їм береги лісових струмків та річок, темні лісові яри. Добре роздивитися пташок у природі, а особливо відзняти їх на відео, досить складно, адже вони надзвичайно рухливі та спритно ховаються в заростях. До речі, волове очко є емблемою Західноукраїнського орнітологічного товариства. Зйомки проведено в 2014 р. у Брюховицькому лісопарку поблизу Львова.
Птахи поруч: золотомушка (корольок)
Цих маленьких пташок лагідно називають то золотомушками, то корольками. Чому корольками? Адже вони дуже маленькі (найменші серед наших пташок), але мають на голові золоту корону – яскраву жовту смужку, оточену чорними смужками. Знайомтеся: золотомушка жовточуба, або корольок жовтоголовий (Regulus regulus). У наших краях позмагатися з нею у дрібних розмірах можуть лише золотомушка червоночуба (корольок червоноголовий) та волове очко (кропивник). Корольок – пташка дуже рухлива, тому знімати її досить складно. Зйомки проведено наприкінці лютого 2015 р. у Стрийському парку м. Львова.
Ласка та сорока
Останні дні зими подарували нам несподівану і цікаву зустріч. Удень у міському парку нам вдалося побачити та відзняти ласку (Mustela nivalis) – не лише найменшого представника родини кунячих, але й загалом найменшого хижого ссавця на світі. Такого маленького, що він з легкістю пересувається мишиними або кротовими норами. Саме одну з таких нірок ласка використала, ховаючи себе та свою здобич від надокучливої сороки. Сніг цьогоріч зійшов рано, тому ласка ще не встигла поміняти свою зимову (білу) шубку на літню (коричневу) і виявилася "демаскованою". Лише голова почала линяти. Сюжет відзнятий 27 лютого 2025 р. у Стрийському парку м. Львова.
Такі різні жуки
Аби побачити красивих жуків, не обов’язково їхати до далеких країв. Треба лише трохи навчитися спостережливості, й тоді вам відкриється чарівний світ вітчизняних комах. Ось лише декілька представників вітчизняних твердокрилих (Coleoptera), яких нам вдалося відзняти під час "відеополювання" на молюсків в околицях Львова у травня 2014 року. Це представники наступних родин: вогнецвіток, або жуків-кардиналів (Pyrochroidae), турунів (Carabidae), довгоносиків (Curculionidae), коваликів (Elateridae). Завершує показ представник роду Geotrupes (жук-гнойовик) з родини пластинчастовусих жуків (Scarabaeidae).
Двопарноногі багатоніжки Polydesmus complanatus
Широко розповсюджений вид двопарноногих багатоніжок. Представників цієї родини (Polydesmidae) називають багатозв’язами (російською – многосвязами), адже їх тіло складається з багатьох (у дорослих Polydesmus complanatus – з 20) добре помітних, з’єднаних між собою члеників. Як ви побачите у відеоролику, форма тіла Polydesmus complanatus дозволяє легко забратися під кору повалених гниючих дерев або в товщу гниючої деревини, а коричнюватий колір робить тваринок майже зовсім непомітними на такому фоні. Аналогічного ефекту вдалося б досягти також на фоні торішнього листя або ґрунту. Личинки не лише дрібніші, але й набагато світліші та мають меншу кількість члеників. В останньому фрагменті відеоролику ви побачите личинку Polydesmus complanatus поруч з равликом дисковим плямистим Discus rotundatus – відносно невеликим наземним молюском, який також часто оселяється у гниючій деревині. Зйомки проведено у травні 2014 р. у Львові та його околицях.
Веретільниця
Веретільниця ламка (Anguis fragilis) - безнога ящірка, яка нерідко страждає через свою зовнішню подібність зі змією. Не надто велика (довжина тіла може досягати близько півметра), названа веретільницею за форму тіла і ламкою за хвіст, який може відкидати при небезпеці. Активна переважно вночі або в сутінках, хоча навесні полюбляє погрітися на сонці. Цей дорослий самець, на що вказують сині плямки на тілі, зустрівся нам на лісовій дорозі поблизу Львова у травні 2014 р.
Виставка собак (Львів 2014 р.)
Відео з виставки собак, яка проходила на стадіоні "Динамо" у Львові 18 травня 2014 року.
Львівські білки
Звичайну білку (Sciurus vulgaris) легше побачити в міському парку, ніж у лісі. Адже у місті білки звикли до сусідства з людьми, навіть більше – навчилися брати з них "данину", переважно волоськими (грецькими) горіхами. Зйомки проводили у квітні 2014 року у Стрийському парку м. Львова.
Ропуха звичайна
Звичайна, або сіра ропуха (Bufo bufo) активна переважно вночі, у сутінках. У дощову, похмуру погоду може виходити на полювання також удень. У сонячну погоду ховається в порожнинах між корінням дерев, у пеньках, під камінням або стовбурами повалених дерев, серед опалого листя тощо. Добре замаскуватися в таких місцях допомагає бурувате забарвлення. Навесні ропух можна побачити також у водоймах, де вони відкладають ікру.
Двопарноногі багатоніжки Strongylosoma stigmatosum
Багатоніжки цього виду звичайні у львівських парках. У другій половині весни їх можна побачити парами, адже починається період розмноження. Такі "парочки" нескладно побачити на доріжках, стінах тощо. Зйомки проводили наприкінці квітня – на початку травня 2014 року в різних парках Львова.
Двопарноногі багатоніжки Cylindroiulus burzenlandicus
Обстежуючи гниючі стовбури повалених дерев, можна знайти не лише наземних молюсків, але й багато інших безхребетних – дорослих комах та їх личинок, мокриць, дощових хробаків, нематод, губоногих і двопарноногих багатоніжок. Серед останніх можна побачити, наприклад, ківсяка Cylindroiulus burzenlandicus. Зйомки проводили у травні 2014 року в лісі поблизу смт Оброшине (Львівська обл.).
Лебідь-шипун та гілка верби
Лебедів-шипунів (Cygnus olor) давно тримають на ставку у Стрийському парку м. Львова. У спеціально зробленому для них дерев'яному будиночку вони вже не раз виводили пташенят. Цей птах, очевидно, вирішив "освіжити" своє гніздо звисаючою гілкою верби. Але відірвати гілку не просто, навіть таким дзьобом. Поки що спроба не вдалася.